У яких випадках можуть заблокувати банківську карту та як діяти її власнику
Чи зникають гроші з картки під час блокування?
У подібному випадку банк лише зупиняє операції за рахунком, до якого прикріплена банківська картка. Відповідно власник такої картки 
НЕ може знімати з неї гроші, здійснювати перекази або онлайн-платежі. Однак кошти на рахунку зберігаються і нікуди не зникають.
Чи можуть взагалі блокувати картки під час воєнного стану?
Воєнний стан, насправді, не забороняє блокувати картки у більшості випадків. При цьому ініціаторами блокування можуть виступати:
власник рахунку (наприклад, у разі втрати або викрадення картки);
банк, який видав картку;
платіжна система (Visa, Mastercard).
Якщо говорити про банківські установи, то блокування ними карток здійснюється відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та контролюється Національним банком України. Найчастіше ж відбувається «замороження коштів» у зв’язку з:
невірним введенням ПІН-коду протягом 3 разів поспіль;
закінченням терміну дії картки;
нестандартними операціями по карті або сумнівною активністю клієнта. Це можуть бути, наприклад, спроби:
здійснити онлайн-покупки на значну суму, якщо до цього особа лише знімала готівку і ніколи не використовувала картку для Інтернет-розрахунків;
провести розрахунки у різних регіонах протягом короткого часу або на велику суму в нічний час;
розрахуватися карткою українського банку у регіонах, що віднесені до зон ризику (Латинська Америка, Індія, Індонезія тощо);
рішенням суду;
фінансовим моніторингом.
У перших трьох випадках проблема із доступом до коштів вирішується зазвичай дуже легко. Власнику заблокованої картки достатньо відвідати відділення банку або зателефонувати на гарячу лінію для її розблокування або замовлення нової у разі, якщо термін дії завершився.
Щодо інших двох є певні нюанси.
Так, блокування банківських рахунків за рішенням суду може мати місце, наприклад, якщо власник картки має неоплачені штрафи, кредити, борги за житлово-комунальні послуги тощо. Інформацію про таке судове рішення можна знайти самостійно на сайті «Судова влада України» http://court.gov.ua/fair/ або через Реєстр боржників https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
Між тим в умовах воєнного стану:
забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії рф, у період такої окупації;
припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни росії);
фізичним особам дозволено здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків за умови, що сума стягнення (боргу) не перевищує 100 000 грн.
Тож, якщо сума боргу за виконавчим документом не перевищує 100 000 грн, проте картку все ж заблокували за рішенням суду під час воєнного стану, для отримання доступу до коштів на ній необхідно:
звернутися до найближчого відділення банку або фінансової установи, в якій наявна заборгованість з вимогою зняття арешту;
зателефонувати на гарячу лінію НБУ за телефоном 0 800 505 240 у разі виникнення перешкод або відмови банку в обслуговуванні видаткових операцій.
Щодо фінансового моніторингу, то він спрямований, зокрема, на виявлення непрямих ознак відмивання грошей. Про виявлені випадки банки мають повідомляти Держфінмоніторинг, який у свою чергу перевіряє усі обставини. Подекуди таке розслідування і відповідно блокування коштів на рахунку триває цілими тижнями. Від власника картки вимагатимуть надати пояснення щодо походження коштів, у т.ч. документальне.
Звертаємо увагу, що виявлені під час фінансового моніторингу порушення найчастіше мають місце, якщо особа отримує платежі з різних джерел та часто знімає готівку. Відповідно щоб уникнути ризиків «замороження коштів» у разі здійснення благодійних зборів для ВСУ, переселенців тощо під час воєнного стану необхідно ЗАВЧАСНО повідомити банк про мету збору коштів або відкрити спеціальний рахунок під ці цілі.
______________________
