Етика взаємодії з різними людьми: людина/дитина з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю (РДУГ)
Ознаки РДУГ:
виконавча дисфункція
гіперактивність (ілюзія ресурсу та великої кількості енергії) розфокус і гіперфокус
порушення дрібної моторики або дисбаланс між великою та дрібною моторикою
викривлене відчуття часу та тривожність через його планування, запізнення
перескакування з однієї думки на іншу, перебивання співрозмовника, прямолінійність
імпульсивність
Наявність будь-яких з перелічених симптомів не означає, що у людини є синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Не варто встановлювати діагноз самостійно – зверніться до спеціаліста, який проведе належне тестування.
Гіперактивність як симптом РДУГ виражається в потребі комбінувати кілька задач одночасно, щоб утримувати увагу. Для дітей із РДУГ в класах іноді використовують стільці з м’ячем-балансиром, на якому можна стрибати. Це допомагає дитині сконцентруватися, утримувати фокус і виконувати розумову діяльність через фізичну активність.
Дитину з встановленим діагнозом РДУГ не варто обмежувати у колі спілкування та діяльності. Важливо спостерігати за її реакціями й орієнтуватися на сенсорний профіль, який створюється під час діагностики. Він дозволяє визначити, які рівні шуму, візуального та тактильного навантаження є комфортними для дитини.
Орієнтуйтеся також на її власні відчуття та реакції. Інклюзія передбачає адаптацію середовища під дитину, а не обмеження її активностей.
Розклад та тип активностей можна підлаштовувати, зважаючи на потреби дитини. Після інтелектуального заняття наступного дня варто обрати заняття, що допомагають зняти напругу, як-от плавання чи гімнастика.
Щоб повернути людину з РДУГ до фокусу розмови, не образивши її, потрібно м’яко нагадати про тему. Наприклад, у робочій зустрічі, якщо людину «унесло» вбік, можна сказати: «Давай повернемося до завдання». Такий підхід працює і для людей без РДУГ, яким також інколи потрібне нагадування про фокус.
При постановці задач варто врахувати, що люди з РДУГ краще зосереджуються на цікавих завданнях або тих, що приносять емоційну винагороду. Важливо, щоб людина знала свої характерні риси і знайшла оптимальний спосіб роботи. Наприклад, якщо вона попереджає, що Excel-таблиці не її сильна сторона, то варто разом знайти інші оптимальні способи виконання задач.
Щоб згладити імпульсивну реакцію, можна спробувати заспокоїти людину, обережно змінити тему або навіть змінити місце спілкування, якщо це можливо. З дітьми подібна поведінка зазвичай пов’язана із сенсорним перенапруженням, тому час активності для них скорочують. Якщо реакція вже проявилася, людей спрямовують до сенсорних кімнат для розвантаження, де вони можуть заспокоїтися.
Про вживання ліків від РДУГ запитати можуть друзі, бо це може бути нормально, оскільки між близькими людьми такі питання допускаються. Проте, коли незнайома людина ставить таке запитання, це недоречно. Якщо діагноз обговорювали й ви спілкуєтеся з людиною на цю тему, питання про допомогу цілком доречне. Наприклад: «Я знаю про твій РДУГ, чим можу допомогти в цій ситуації?». А от загальне питання про допомогу може викликати у людини з РДУГ стрес, змушуючи її судомно розмірковувати, чим саме їй потрібна допомога.
Інші помилки, яких варто уникати, — це звинувачення в лінощах, грубості чи запізненнях. Важливо розуміти, що людина може не виконувати щось не через небажання, а через реальну складність. Хоча люди, обізнані про свої індивідуальні риси, дуже стараються, певні ситуації все одно можуть траплятися, і звинувачення лише додають стресу.
Без цих звинувачень життя було б значно легшим, особливо для дітей. Адже діти часто чують образливі слова — «неуважний», «лінивий», — і це ламає їм крила.
Список некоректних висловів:
«Чому ти не можеш просто сконцентруватися?»
«Коли ти вже навчишся організовувати свій час?»
«Чому ти так часто запізнюєшся?»
«Ти просто маєш зібратися і зробити це швидше»
«А чи справді потрібні ці ліки?»
«Чому ти не слухаєш і перебиваєш?»
«Навіщо тобі весь цей рух під час заняття? Не можеш просто сидіти спокійно?»
«Ти просто лінивийлінива!»
* Анастасія Степула, радниця з адвокації ГС «Українська мережа за права дитини»
"Довідник безбар'єрності"
