Крикун Артем Миколайович
Крикун Артем Миколайович
позивний «Скрім»
09.08.1985 – 22.06.2024
Народився 09 серпня 1985 року. Був родом із Красногорівки Донецької області.
Пройшов десятки гарячих точок війни, зокрема, Мар'їнку та Авдіївку. Проходив строкову службу в 25-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Пройшов війну на Донбасі, протягом чотирьох років служив у полку "Азов".
У 2022-му під час повномасштабного вторгнення чоловік разом зі сім’єю переїхав у Радехів на Львівщину. Одразу став інструктором добровольчого формування територіальної громади "Самооборона Радехівщини". Згодом учасник бойових дій добровольцем вступив до лав 503-го батальйону морської піхоти. Він мав звання молодшого сержанта. Останнім часом був командиром четвертого інженерно-саперного відділення та взводу інженерно-саперної роти в/ч А4765.
«Я не маю сил на емоції. Це кращий з кращих. 2014 Донецьк, потім Азов... Ми з ним часто говорили про Канта і німецьку філософію. Він потратив час і сили для підготовки сотень рекрутів, добровольців і солдатів. Навічно в строю. Хай тобі, Брат, там буде добре. Ми тут допрацюємо…» – наголосив побратим Артема, Андрій Андрейків.
Помер 22 червня 2024 року від раптового серцевого нападу.
Поховали героя в місті Радехів на Львівщині.
В Артема Крикуна залишилася дружина і двоє маленьких дітей.
Нагороджений: Відзнакою Міністра Оборони України "Захиснику України", відзнакою Президента України "За оборону України", відомчою заохочувальною відзнакою - нагрудним знаком "ЗА ДОБЛЕСНУ СЛУЖБУ", нагрудний знак "Ветеран війни".
